Це інтерв’ю відбулося 27 липня - рівно за рік з того часу, як Верховна Рада 299 голосами погодила призначення Генеральним прокурором України Андрія Костіна - на той час народного депутата з правлячої фракції "Слуга народу", очільника парламентського Комітету з правової політики. До того, як стати депутатом, Костін був директором адвокатської компанії «Право» та заступником голови Ради адвокатів Одеської області
Перше, що він зробив після призначення Генеральним прокурором, - затвердив керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури переможця конкурсного відбору Олександра Клименка, який очікував на це призначення майже 7 місяців.
Андрій Костін розказав про перспективи надання САП більшої незалежності, про співпрацю з міжнародними правоохоронними структурами і створення Спецтрибуналу проти російського керівництва щодо злочину агресії проти України. Також ми обговорили найбільш резонансні справи: відносно російських воєнних злочинців, державних зрадників і колаборантів, розслідування загибелі вищого керівництва МВС і проблеми правоохоронної системи України.
- Пане Андрію, минає рік з моменту призначення вас Генеральним прокурором. Як ви оцінюєте підсумки цього року? Які напрями були в пріоритеті за цей час? На чому ви зосереджували свої зусилля?
- Рік надскладний і надзвичайно насичений, виклики безпрецедентні. Якщо назвати одне головне досягнення - це єдність та скоординованість. Як всередині країни, так і з міжнародними партнерами. На міжнародному рівні головне те, що ми почали розбудову всеосяжної мережі відповідальності за міжнародні злочини РФ. Раніше партнери діяли паралельно. Ми перші почали говорити про необхідність єдиної архітектури. Сьогодні про це говорять усі.
Свої пріоритети я озвучив, коли обирався на посаду. Пріоритет - безумовно, розслідування воєнних злочинів, і саме в цьому маємо найбільший рівень взаємодії з нашими партнерами.
Вони бачать, як ми рухаємося в цьому напрямі, допомагають нам. Зокрема, є експерти, які допомагають в конкретних кейсах, тому що виникають ситуації, коли ми хочемо перевірити, чи те, що ми робимо, дійсно правильно з точки зору практики застосування міжнародного кримінального права, міжнародного гуманітарного права. Тому нас консультують фахівці з різних напрямів діяльності.
Є експерти, які допомагають в розробці стратегічних документів. Далі - побудова правильної роботи щодо переслідування саме в українській правоохоронній системі. Ми мали переконатися в тому, що все, що ми робимо, буде сприйматися як справедливий суд з точки зору європейських стандартів.
- З якими міжнародними організаціями найбільше співпрацює Офіс генерального прокурора у розслідуванні воєнних злочинів?
- Маємо безпрецедентний рівень залученості міжнародних партнерів і співробітництво у питаннях воєнних злочинів з такими інституціями як Міжнародний кримінальний чуд, Міністерство юстиції США, ФБР, Євроюст та Європол. А також - прокуратур країн-членів JIT (Joint Investigation Team – Спільна слідча група, до складу якої входять Україна, Польща, Литва, Естонія, Латвія, Словаччина і Румунія, а також Євроюст і МКС – ред.). А ще - прокуратур країн, які відкрили власні кримінальні провадження щодо розслідування російських воєнних злочинів в Україні. Співпрацюємо також і у питаннях боротьби з корупцією та забезпечення прозорості у процесах відбудови України. Налагоджена співпраця з OLAF, Офісом прокурора ЄС Лаури Ковеші, генеральними інспекторами США.
Результат – всім відомий історичний ордер на арешт Путіна, розслідування воєнних злочинів і відстеження російських грошей, розшук депортованих дітей, створення Радою Європи Реєстру збитків, завданих Україні, відкриття Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України, діалог щодо створення Спецтрибуналу.
- Одразу запитання з приводу міжнародної співпраці. З’явилася новина, що президент США Джо Байден наказав розпочати з МКС обмін доказами російських воєнних злочинів в Україні. Йдеться про надання інформації американських спецслужб стосовно рішення російських чиновників навмисно завдати ударів по українській цивільній інфраструктурі. Що вам про це відомо?
- Я можу підтвердити цю інформацію. Це гарний сигнал. Ще у грудні минулого року американський парламент ухвалив відповідний закон, який у межах виключення надає їм право співпрацювати з МКС. І це - результат нашої спільної комунікації з широким колом партнерів, включаючи наших колег із Міністерства юстиції США, Державного Департаменту, Сенату і Палати представників американського Конгресу. Нашими спільними зусиллями таке рішення ухвалене і реалізовується. У результаті, МКС зможе отримувати додаткову інформацію стосовно того, хто стоїть за скоєнням воєнних злочинів в Україні. Мова йде не лише про встановлення виконавців, а про весь командний ланцюжок, аж до найвищого керівництва Росії. Ця інформація нам дуже потрібна.
- Чи свідчить таке рішення Байдена, що невдовзі МКС може оголосити новий ордер на арешт відносно російських топ-посадовців за обстріл української цивільної інфраструктури?
- Ми співпрацюємо з командою МКС у щоденному режимі. У нас є пріоретизовані напрями діяльності, є навіть план роботи на цей рік і ми готуємо план на наступний. Зі зрозумілих причин, я не буду коментувати, щодо яких саме проваджень ми пріоретизували напрями нашої співпраці. Можу сказати, що інтенсивно йде спільна робота щодо воєнних злочинів, які мають масштабний характер.
- Після підриву Каховської ГЕС представники МКС приїжджали на місце події збирати докази. Я правильно розумію, що МКС проводить власне розслідування за даним фактом, результатом якого буде висунуте звинувачення?
- У той же день я офіційно звернувся до МКС з приводу воєнного злочину, який був скоєний на Каховській ГЕС. Через три дні ми з командою МКС були на Херсонщині, Дніпропетровщин і Миколаївщині, тобто вони все побачили на власні очі. По цьому злочину наша співпраця продовжується. У принципі, це все, що я можу зараз прокоментувати.
- Після березневого ордеру МКС на арешт Путіна, який зобов’язує країн-учасників Римського статуту видати його, нещодавно стало відомо, що російський диктатор таки передумав їхати у серпні на саміт БРІКС до Йоганнесбурга. Замість нього там буде Лавров, а президент Росії нібито візьме участь онлайн. Ізоляція Путіна станом на зараз - це хороший результат ордеру МКС?
- Скажу так. Ми не можемо допустити, щоб жодна країна-підписант Римського статуту порушила свої зобов’язання, тому завжди будемо наполягати, щоб ордер на арешт МКС був виконаний всіма країнами-учасниками Римського статуту. Це аксіома.
- Місяць тому в Гаазі відкрився Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA). На пресконференції з нагоди відкриття у будівлі Євроюсту був присутній прокурор МКС Карім Хан. За вашими даними, чи співпрацюватиме Міжнародний центр з МКС? Зокрема, чи ділитиметься доказами?
- Офіс прокурора МКС є учасником Спільної слідчої групи(JIT), при якій і був створений ICPA. Тому така співпраця буде. В тому числі щодо обміну наявними доказами. У нас є широка підтримка щодо розслідування злочину агресії. Деякі країни-члени JIT мають направити туди своїх прокурорів. Окрім цього, про це також заявив Генеральний прокурор США Меррік Гарланд і ми вже познайомилися з прокурором, яка там працюватиме. ICPA готує справи для майбутнього Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України. Тому, чим ширшою буде географія учасників команди ІСРА, тим більшою буде довіра до результату його роботи.
Я збирав колег, які там працюють, і поставив амбітне завдання: до кінця цього року підготували модельну підозру. Чому я кажу саме про модельну підозру? Фінальну підозру підготує уже прокурорська частина Спецтрибуналу. В принципі, зараз всі розуміють, що Спецтрибунал має бути створений, є лише питання, яким він буде.
- Нещодавно заступник глави Офісу Президента Андрій Смирнов розповів, що Координаційна група, до якої входить уже 38 країн, розглядає варіант створення так званого "інтернаціоналізованого трибуналу" щодо злочину агресії Росії проти України. За його словами, на цю пропозицію уже пристають США, Великобританія і Німеччина, які виступали за так звану гібридну модель. Розкажіть, будь ласка, що саме передбачає модель інтернаціоналізованого Спецтрибуналу.
- Інтернаціоналізований трибунал - це те, що деякі наші партнери запропонували як гібридний трибунал, а потім уже перейменували в інтернаціоналізований.
- Тобто, судячи з реакції нашого Президента на пропозицію гібридного трибуналу, нам це не підходить?
- Розумієте, ціна моєї відповіді “так” чи “ні” дуже велика, вона взагалі не стільки про мою позицію, скільки про інтереси країни. Тому не варто очікувати простих відповідей на складні питання. Я можу сказати, що дискусія ще триває. Є намагання всіх учасників Координаційної групи знайти спільне рішення.
Дискусія щодо формули Спецтрибуналу досі ведеться, однак не можна не помічати прогресу. Ще рік тому ми бачили скепсис партнерів щодо самої ідеї трибуналу. Зараз вже обговорюємо саму формулу, модель майбутнього трибуналу.
Чому є певні перестороги щодо створення трибуналу? В принципі, є дві моделі. Перша передбачає міжнародний договір. Вона проста з точки зору того, що на рівні міжнародного права країни, які підписали такий договір, можуть застосувати будь-яку практику, яка існувала до того, починаючи з Нюрнберга. Проблема такого міжнародного договору стосується наявності політичної волі у тих країнах, які підтримують ідею трибуналу. Якщо застосовувати модель Спецтрибуналу, побудовану на міжнародному договорі, то вона передбачає необхідність ратифікації в парламентах цих країн. Тобто, можна підписати договір з виконавчою владою країни, але законодавча влада має його підтвердити. І тривати це також може довго.
Інша модель побудована на угоді між Генеральним секретарем ООН та Україною. Для того, щоб ця угода була підписана, потрібна підтримка з боку Генеральної асамблеї ООН. Адже ми всі розуміємо, що через Раду Безпеки ООН, через позицію певних країн рішення про створення Спецтрибуналу може не пройти. Тому зараз у нас обговорюються два варіанти - це міжнародний трибунал, створений на підставі резолюції Генеральної асамблеї ООН, а інша пропозиція - про інтернаціоналізований трибунал, який передбачає у його складі українських та іноземних суддів, які діятимуть на базі українського права.
- Яке дозволяє заочне засудження…
- Але яке не дозволяє притягати до відповідальності Путіна, тому що він має імунітет. Тобто, є дві базові позиції, працюючи з якими, думаю, ми знайдемо результат.
- Екссуддя МКС Говард Моррісон, який також є вашим радником, в інтерв’ю Укрінформу сказав, що створювати Спецтрибунал є сенс лише тоді, коли він матиме змогу судити заочно, тому що російські топ-посадовці добровільно на суд не з’являться.
- Заочне засудження можливе. У цьому і відмінність Спецтрибуналу від МКС. Останній не може судити заочно. А трибунал - може. Український народ не повинен довго чекати.
- Ми говорили про міжнародне засудження російських злочинців. Розкажіть, будь ласка, яку кількість російських військових українські суди вже засудили за воєнні злочини.
- Серед російських військових маємо 383 підозрюваних. 220 осіб - у статусі обвинувачених. Вироки отримали 54 військових, 39 з них — заочно. Може здатися, що це небагато. Водночас, наші міжнародні партнери дивуються самому факту, що під час війни ми успішно розслідуємо ці злочини та отримуємо вироки.
Ми розглядаємо вироки в українських судах як перший етап відновлення справедливості. Зараз важливо, щоб всі процесуальні дії виконувалися бездоганно. Це позбавить проблем у судах міжнародних та інших юрисдикцій. Тому ці розслідування потребують часу. Це марафон, а не спринт.
- Навесні представники ПВК “Вагнер” в інтерв’ю зізналися у масових убивствах українських цивільних у Бахмуті й Соледарі. Українські правоохоронці за даним фактом порушили кримінальну справу. Чи підтвердилися у ході слідства свідчення “вагнерівців”?
- Ми не залишили без уваги і це інтерв’ю. СБУ зареєстровано кримінальне провадження за фактом порушення законів і звичаїв війни. Слідство триває, іде робота над встановленням обставин та збір відповідних доказів.
- Чи вдалося слідчим СБУ встановити військовослужбовців Росії, які розстріляли Олександра Мацієвського?
- Це провадження є одним з пріоритетних в роботі слідчих та прокурорів. Станом на зараз причетних до розстрілу українського військовополоненого Олександра Мацієвського ще встановлюють.
- Не можу не спитати у вас про покарання для російських пропагандистів. У травні ми писали, що через відставку судді Шевченківського райсуду столиці Лідії Щебуняєвої слухатиметься заново справа за фактом закликів до геноциду українців проти російського пропагандиста Армена Гаспаряна, а також справа проти російського політтехнолога Тимофія Сергейцева. До цього рік у суді ці провадження фактично не слухалися. А як просувається слідство у справах російських пропагандистів Соловйова, Скабеєвої, Кисельова і Симоньян? Навесні минулого року була інформація про оголошення їм підозр. Коли до суду направлять обвинувальні акти відносно них?
- Підозри оголошені не лише їм. Серед 673 фігурантів «магістральної справи» щодо злочину агресії РФ, де представлене вище військово-політичне керівництво РФ, є 10 пропагандистів та представників так званої російської культури - журналістів, акторів і співаків. Ми кваліфікуємо їхні дії як посягання на територіальну цілісність, розв’язання і ведення агресивної війни.
Серед пропагандистів у нас перший вирок отримав директор телеканалу RT Антон Красовський, який публічно закликав топити українських дітей. Він вже в санкційному списку ЄС, готуємо документи до подання в міжнародний розшук.
По решті СБУ ще проводить необхідні експертизи, але запевняю — всі ті, хто роками створювали атмосферу ненависті і закликали до геноциду українців, за свої дії будуть відповідати.
- Пане Андрію, давайте перейдемо до внутрішньої “кухні”. Рік тому, коли ви стали генпрокурором, то підписали наказ про призначення Олександра Клименка керівником САП. Юридично це відомство є структурним підрозділом Офісу генпрокурора. З того часу Клименко піднімає питання незалежності САП. Він хоче мати можливість вносити відомості до ЄРДР по нардепам, направляти за кордон запити про екстрадицію фігурантів справ. Яка ваша позиція стосовно цього питання? Чи готові відмовитися підписувати підозри нардепам?
- З керівником САП ми в постійному робочому контакті і, я думаю, суспільство вже побачило за цей рік результати нашої успішної взаємодії і ця робота триває… Важливо, щоб САП мало достатньо ресурсів та можливостей для ефективної роботи. В минулому році я відкрив 8 нових вакансій прокурорів і зараз – ще 7 вакансій прокурорів САП.
Наразі йде робота з посилення інституціональної спроможності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в тих напрямах, які не потребують внесення змін до законодавства. Це стосується в тому числі оцінювання діяльності прокурорів САП.
Вже зараз ми можемо робити це без внесення змін до закону. А решта відноситься до компетенції парламенту. Наприклад, питання, хто вносить відомості по народним депутатам до ЄРДР. Якщо парламент за це проголосує - буде саме так.
- Річ у тім, що у парламенті є законопроект №8402, який посилює незалежність САП, але Комітет з питань правоохоронної діяльності цієї зими його відхилив. Натомість створив робочу групу з напрацювання нового законопроекту, але, судячи з усього, вона нічого ще не напрацювала...
Це - питання парламенту. До речі, в згаданій вами робочій групі є і представники Офісу генпрокурора. Як і в інших робочих групах, яких багато.
Ще раз хочу наголосити, що розширення повноважень САП – це здебільшого питання до суб’єктів законодавчої ініціативи.
- У країні виникає така велика кількість корупційних скандалів. Це створює враження, що наші закордонні партнери були праві, коли вважали, що Україна - корупційна країна. Мене турбує в цій ситуації, наскільки оце їхнє ставлення може завадити нашій євроінтеграції?
- Я думаю, що наші партнери розуміють реальний стан речей і порівнюють з тим, як все було раніше.
Те, що суттєво відрізняється, так це масштаб реагування органів правопорядку на корупційні правопорушення. Воно є на порядок більшим. І саме це реагування, з моєї точки зору, партнери сприймають позитивно, тому що вони розуміють: у них також є корупція, з якою вони борються. Саме принципова боротьба з корупцією є одним із інструментів її подолання.
Давайте не забувати, що корупція - не завжди вимога якогось чиновника. Дуже часто це пропозиція громадянина або бізнесмена. Зараз важливо проводити роз’яснювальну роботу з громадянами, що йти на корупційні схеми - не в їхніх інтересах. Ми не можемо жити в суспільстві, яке повністю лицемірне, коли публічно всі проти корупції, але коли громадянам щось треба, то вони до цього готові.
Як приклад хочу навести викриття схем уникнення від мобілізації і незаконного перетину кордону. Коли затримують когось з чиновників на хабарі за, приміром, підроблені документи, то суспільство, звісно, сприймає це позитивно. А от що далі? Де суспільний осуд тих, хто звертається по такі, так би мовити, «послуги»? Давайте і про це відверто говорити. Якщо ми хочемо жити в успішній державі, то всі мають обов’язок робити свою частину роботи.
- Ваше призначення відбулося як результат відставок після виявлення зрадників у правоохоронних органах. У серпні минулого року ви розповідали, що один з перших наказів, які підписали, стосувався проведення службового розслідування відносно працівників прокуратури прикордонних областей. Окрім екскерівника Миколаївської окружної прокуратури Миколи Германа, якого нещодавно засудили до довічного позбавлення волі за держзраду, чи багато виявилося зрадників серед прокурорів?
- Дійсно, одразу після вступу на посаду я призначив перевірку діяльності прокурорів дев’яти прифронтових областей.
Під час перевірки у шістьох областях - Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Луганській, Харківській та Херсонській - виявили факти порушення присяги прокурора і злочини, пов’язані зі збройною агресією РФ. У результаті, десятьом працівникам органів прокуратури — сімом прокурорам і трьом держслужбовцям — повідомили про підозру у державній зраді або колабораційній діяльності. Всі ці провадження щодо уже колишніх співробітників прокуратур Луганської, Донецької, Запорізької та Миколаївської областей перебувають в суді.
Слідство має докази, що вони брали участь у створенні псевдопрокуратур на тимчасово окупованих територіях, надавали ворогу інформацію і повідомляли неправдиву інформацію про "вчинення злочинів" окремими підрозділами ЗСУ проти мирного населення.
І, як ви згадали, колишньому керівнику Миколаївської окружної прокуратури за державну зраду суд уже виніс вирок — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ми продовжуємо перевіряти інформацію про можливу співпрацю з ворогом співробітників прокуратури і відповідно реагувати на всі такі факти.
- А яка ситуація стосовно державної зради в інших правоохоронних органах?
Відповідно до наших даних на кінець червня, за держзраду, колабораціонізм, пособництво агресору повідомили про підозру 385 співробітникам Нацполіції, 6 співробітникам Служби безпеки, 22 суддям і працівникам судів.
До суду вже направили обвинувальні акти стосовно 266 працівників поліції, 2 співробітників СБУ і 7 працівників судової системи.
Є по одному вироку у справах експрацівника поліції, співробітника СБУ і двох представників судової системи.
Така от статистика на даний час.
- Давайте поговоримо про слідство у справі ексочільника Кримського управління СБУ Кулініча, якого на співпраці з ФСБ вистежив тодішній перший заступник глави СБУ, а нині уже очільник спецслужби Василь Малюк. Власне, наразі справа Кулініча уже в суді, але, тим не менше, залишилося багато запитань. Зокрема, як з’ясували наші колеги з BBC, у матеріалах справи Кулініча не фігурують інші працівники СБУ. Навіть ті, лобіюванням призначення яких, за версією слідства, займався Кулініч. Якщо це викрита агентурна сітка всередині СБУ, тоді чому в ній лише Кулініч?
- Наскільки мені відомо, із цього провадження виділено матеріали досудового розслідування за підозрою декількох членів угруповання у державній зраді, які разом з Кулінічем сприяли вторгненню Російської Федерації. Під час досудового розслідування також перевіряється можлива причетність інших осіб до вказаних злочинів. У ході слідства у цій справі також досліджувались питання призначення та переміщення по службі Олега Кулініча.
Зараз ця справа уже в суді. У рамках судового розгляду будуть з’ясовані всі обставини справи і суд надасть їм оцінку.
- Також є питання стосовно відповідальності ексголови СБУ Івана Баканова, який нещодавно став адвокатом. У 2020 році він рекомендував призначити Кулініча. Виникло враження, що Баканов залишився недоторканим у цій справі, хоча, відповідно закону “Про СБУ”, очільник спецслужби несе персональну відповідальність за стан справ у відомстві. За даними журналістів BBC, його навіть не допитували. Що ви можете про це сказати?
- Я вже в принципі відповів на ваше запитання.
- Тоді розкажіть, як просувається розслідування у справі моторошної авіакатастрофи у Броварах, у якій загинули дев’ятеро працівників МВС на чолі з міністром Денисом Монастирським і його першим заступником Євгенієм Єніним, а також п’ятеро жителів міста, які опинилися у момент аварії поблизу дитячого садочка, на який упав гелікоптер.
- Розслідування ще триває. Його проводять фахівці з міжвідомчої слідчої групи у складі головних слідчих управлінь ДБР і СБУ. Офіс генпрокурора здійснює процесуальне керівництво. До роботи залучили спеціалістів компанії Airbus Helicopters. Також до справи залучили фахівців з Міністерства оборони, Нацполіції і Нацгвардії України.
На початку розслідування висунули чотири основних версії: замах на життя державних діячів, включаючи диверсію; збиття літального апарата; конфліктна ситуація на борту судна; помилка пілота, технічна несправність судна, неналежна організація планування польоту, недотримання правил польотів, складні погодні умови.
Станом на сьогодні зібрали всі необхідні технічні документи. Завершується проведення необхідних експертиз.
Завдяки допомозі французьких партнерів з компанії Airbus проведено дешифрування бортових самописців. На основі зібраних даних здійснено 3-D моделювання трагічного польоту.
Попередньо можу сказати, що версії, пов’язані з диверсією або посяганням на життя державних діячів, не знайшли свого підтвердження. Про остаточні висновки за результатами досудового розслідування ми повідомимо найближчим часом.
- На вашу думку, чого найбільше бракує нашим правоохоронним органам, щоби бути ефективними? Яка найбільша перешкода існує, яку необхідно усунути?
- Тут є цілий комплекс факторів. Перше, безумовно, це ресурси. Наприклад, Бюро економічної безпеки останні 3-4 місяці показує дуже добрі результати, просто стрибок, порівняно з усім минулими роком, незважаючи на всі проблеми. Але БЕБ недосформоване, є багато регіонів, де немає їхніх підрозділів. Це призводить до того, що інші органи досудового розслідування також займаються справами, які відносяться до підслідності БЕБ, і це створює дисбаланс. Натомість бізнес готовий сприймати саме БЕБ як єдиний орган, який має працювати з економічними злочинами. Для того, щоб БЕБ міг ефективно розслідувати економічні справи, його треба повністю оснастити.
Іншою проблемою є брак кадрів і матеріально-технічного забезпечення. З війною навантаження на правоохоронні органи суттєво збільшилося, а ресурс, на жаль, залишається обмеженим. Звісно, ви бачите, що навіть в таких умовах ми можемо активно працювати, але неможливо робити це впродовж довгого часу, тому що люди виснажуються. Наші працівники щодня стикаються із жахливими воєнними злочинами. Візьміть Ізюм, де виявили братську могилу з більш як 400 тілами! Коли правоохоронці працюють в умовах обстрілів і загрози власному життю, то безумовно, вони самі уже потребують допомоги.
Також бракує системності. Для цього ми з колегами по правоохоронній системі розробили Стратегічний план реформування органів правопорядку, який Президент схвалив у травні цього року. План включає наші євроінтеграційні зобов’язання, а також нові практики роботи для більшої ефективності, підзвітності органів правопорядку.
Нам також потрібні суттєві зміни Кримінально-процесуального законодавства. Ця робота триває. Вона почалась ще до повномасштабної агресії. Була проведена велика робота Комісією з питань правової реформи при Президентові України. Потрібно вже зараз довести цю роботу до кінця. Адже для роботи в умовах війни та повоєнній Україні нам потрібен більш ефективний інструментарій, яким і буде оновлений КПК.
І найголовніше… В центрі роботи всієї системи органів правопорядку мають бути інтереси людини.
Тому що у нас залишилася репресивна модель роботи кримінальної юстиції, яка має головну мету - знайти порушника і відправити його у в'язницю. А інтереси потерпілого - десь там… Потерпілий зробив свою справу, дав свідчення, а що з ним далі відбувається - часто нікому не цікаво. Десятиріччями залишається в Україні цей спадок радянщини, якого треба нарешті позбутися. Тому в квітні ми і створили Координаційний центр по роботі з потерпілими та свідками, зараз іде процедура конкурсного відбору координаторів, які працюватимуть в регіонах. Ми, за допомоги наших партнерів, їх натренуємо і після того такі центри будуть створені в кожному регіоні. Пілотно це буде саме для постраждалих та свідків воєнних злочинів. Але моя мета масштабніша – застосовувати це для всієї правоохоронної системи.
- Якісь законодавчі зміни для цього потрібні?
- Здебільшого, це потребуватиме зміни підходу. Тому що, є людина - платник податків, і держава гарантує їй свободу і безпеку. І якщо вони порушені - держава має їх відновити або забезпечити справедливу компенсацію за допомогою різних засобів. І в принципі, вся робота правоохоронної системи має бути побудована на тому, щоб в центрі докладання зусиль була саме людина, яка є потерпілою. Це дуже важливо. Саме це підвищить довіру до правоохоронної системи. Це робота на роки, але ми її почали.
