Днями на форумі «Україна 2024. Незалежність» Генеральний прокурор Андрій Костін доповів про нововведення, які очікуються в роботі системи прокуратури

Перш за все це стосується формування кадрового резерву для керівних посад у деяких підрозділах. Як зазначив Генпрокурор, в ОГП планується створення постійно діючої кадрової комісії, яка буде на постійній основі формувати кадровий резерв на посади голів обласних прокуратур, їх заступників, а також керівників окружних прокуратур. Суть ініціативи в існуванні конкурсу не на конкретну посаду, а на певну категорію, щоб мати реальний вибір у випадку ситуації, котра потребуватиме швидкого, форс-мажорного призначення.

«Тобто щоб я і Рада прокурорів мали вибір із уже перевірених з погляду доброчесності осіб і, що дуже важливо, з погляду компетентності. Бо хороший прокурор не завжди може бути суперкерівником обласної чи окружної прокуратури»,- акцентував Костін.

Генпрокурор наголосив, що це пілотний проект, до якого ОГП має залучати партнерські проекти з метою пропозицій щодо кандидатів. «Будемо після цього досліджувати, яким чином цей пілот можливо поширювати і на інші щаблі», - зазначив він.

Генпрокурор проінформував і про діяльність робочої групи, котра працює над реалізацію реформи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. У цьому контексті готується законопроект з урахуванням пулу рекомендацій GRECO.

Костін зупинився і на реформуванні системи внутрішнього контролю. За його словами, філософія реформи – не тільки викривати, а й запобігти корупційним зловживанням чи іншим правопорушенням. Генпрокурор зауважив, що система превенції буде побудована таким чином, аби прокурори могли заздалегідь порадитися із спеціально підготовленими представниками Генеральної інспекції ОГП, щодо коду поведінки у професійному та приватному житті.

«Бо деякі прокурори вважають, що вони або їхні родичі не порушують закон, вдаючись до певних дій цивільно-правового характеру. Але це може викликати обурення суспільства і викликає, серед іншого, удар по репутації системи. І цю репутацію дуже складно напрацювати», - наголосив Костін.

Треба зазначити, що з 2022 року за Генпрокурора Андрія Костіна у корупційних злочинах і зловживаннях було викрито кілька десятків прокурорів. У профільних громадських колах стверджують, що Костін дуже чутливо ставиться до репутації, як своєї особистої, так і відомства, яке очолює: він буде вказувати на вихід будь-кому, включаючи топ керівників ОГП, чия поведінка буде наражати ОГП на репутаційні втрати, тобто не буде відповідати морально-етичними нормами, не кажучи про критерії професійності.

Також Голова Нацполіції разом із начальником Департаменту превентивної діяльності Максимом Ахрамєєвим проконтролював підготовку стрілецького батальйону поліції, який готується невдовзі посилити Сили безпеки та оборони на передовій

Головною метою поїзди була перевірка заходів безпеки та підготовки поліцейських новоствореного стрілецького батальйону. У рамках робочого візиту керівник НПУ провів робочу нараду в ГУНП у Волинській області, яке третій місяць очолює новий керівник Олег Сліпчук. Начальник ГУНП доповів про вишкіл поліцейських – зараз проходять заняття з вогневої, тактичної, домедичної, артилерійської підготовки, аеророзвідки, також поліцейські воїни вивчають інженерну справу та вибухотехнічнубезпеки. До складу стрілецького батальйону поліції особливого призначення увійшли співробітники різних служб – оперативники, слідчі, дільничні офіцери, ПОГи тощо. Серед них і бійці спецпідрозділів, які мають бойовий досвід з відсічі російської агресії ще з 2014 року.

Як зазначив Голова Національної поліції, функціонал правоохоронців значно розширився під час війни, і громадяни мають бути впевнені, що всюди, де є поліція – порядок та безпека.

«Волинська область має близько 215 кілометрів спільного кордону з білоруссю. Не зважаючи на те, що тут обстріли і атаки ворога відбуваються у рази рідше, аніж на південному і східному напрямках країни, проте таке сусідство вимагає підвищених заходів безпеки та уваги. Відтак максимальна увага поліції має бути приділена протидії злочинності, нелегальному обігу зброї та боєприпасів, а також запобіганню та розкриттю злочинів, зокрема пов’язаних із перешкоджанням законній діяльності ЗСУ та диверсіями. Так само важливою є допомога громадянам, які евакуюються сюди з небезпечних регіонів нашої країни», ­– додав Іван Вигівський.

Правоохоронці викрили чергову шахрайську схему за участі посадовців банку. У цьому разі йдеться про російський "Сенс Банк" (колишній "Альфа-Банк" російського мільярдера Михайла Фрідмана)

Про це повідомили джерела редакції у правоохоронних органах.

Наразі встановлено, що власниця ТОВ "Софія ойл" Орлова Анастасія Юріївна, маючи значні кредитні зобовʼязання, за сприяння посадових осіб "Сенс Банку" організувала схему з уникнення відповідальності перед кредиторами.

Орлова А.Ю. є директором та основним бенефіціаром ТОВ «Софія ойл». З метою реалізації шахрайської оборудки та заволодінням коштами кредиторів, за змовою з посадовцями російського банку, передала в іпотеку «Сенс банку» раніше арештоване судом майно за боргом майже у 4 млн грн. Така схема дозволила Орловій А.Ю. надалі успішно освоювати кошти з державного бюджету.

Зокрема, як свідчать дані платформи "ОпенДата", тільки з початку поточного року «Софія ойл» здійснила продажів палива різним державним і комунальним установам на суму в понад 10 млн грн. Найбільшими замовниками ТОВ стали КП Ко­сто­піль­ської міської ради «Ко­сто­піль­ко­мун­сер­віс», ДП «Морський торговельний порт «Южний», КП «Комунальник», ДП «Маневицьке лісове господарство», КП «Бучатранссервіс» Бучанської міської ради, ПрАТ «Черкаське хімволокно» тощо.

Окрім того, як уточнили джерела редакції, ТОВ "Софія ойл" Орлової А.Ю. з 2022 року розпорядженням ДПС України позбавлена ліцензії на право оптової торгівлі пальним. Відповідно всіх контрагентів, що купували паливо у її компанії протягом останні двох років, очікують скасування податкових накладних і проведення відповідних податкових перевірок.

У Мінекономіки повідомляють, що цього року Україна змогла вийти на рекордний за час повномасштабного вторгнення показник фізичних обсягів експорту. Урядовці вважають, що невдовзі українські експортери будуть здатні наздогнати довоєнні об’єми. Це загалом сприяє поступовому відновленню української економіки, і, як зазначають спеціалісти, саме зерно стало фактором, який вплинув на високі експортні показники

З одного боку, спроможність України обстоювати свої інтереси на зовнішньому напрямку, що сприяло відновленню експортних можливостей, дає привід для оптимізму. З іншого боку, є критична необхідність сконцентрувати внутрішні зусилля для боротьби з «чорним» експортом зерна, що спричиняє мільярдні втрати для українського бюджету та гальмує позитивні тенденції для національної економіки.

Заступник генпрокурора Дмитро Вербицький, який в ОГУ відповідає за економічний блок та захист інвестицій, констатує, що існування «чорного» експорту зерна є реальним викликом для української економіки. «Сьогодні я вважаю, що це дійсно є проблемою. Тому що більшість зерна йде нелегально – не вертається валютна виручка, не сплачуються податки до бюджету, і країна втрачає мільярди гривень», - каже Вербицький. У прокурорському відомстві повідомляють, що нелегальний вивіз зерна відбувається як морським шляхом, так і залізничним. За даними Міністерства економіки, дві з кожних п’яти тонн зерна вивозиться без сплати податків.

Заступник генпрокурора Дмитро Вербицький

Як стверджують профільні експерти, сама проблема «чорного» зерна спричинена не війною, але в умовах війни з урахуванням логістичних проблем та втрати значної кількості угідь, ця проблема тільки загострилася. Через аграрний сектор шахраї виводили кошти за кордон і до початку російського вторгнення, а «чорний» експорт зерна вже тривалий час є складовою системи тіньової економіки, яка дозволяє компаніям ухилятися від сплати податків, обходити валютні обмеження та легалізувати не обліковане зерно. Коли трейдери купують у фермерів зерно за готівку й потім експортують його за кордон, зерно стає «чорним», бо при цьому не сплачуються податки, в країну не повертається валютна виручка. В експертних колах упевнені, що схеми з «чорним» зерном відомі, але прибрати умови для їх існування державі досі не вдається.

Зважаючи на планку вимог, яка піднята президентом, щодо бізнес клімату, захисту інвестицій та боротьби з економічними злочинами, на рівні Офісу генпрокурора питання «чорного» експорту зерна знаходиться на особистому контролі заступника генпрокурора Вербицького. Громадськість та бізнес оцінюють компетентність та ефективність прокурорської діяльності на цьому напрямку як достатньо високу. Водночас спеціалісти переконані, що виключно зусиллями прокурорів, хай якими б фаховими і результативними вони не були, перспектива вирішення проблеми «чорного» зерна не видається реальною. Усі без виключення вважають – потрібен комплексний підхід.

Україна знаходиться у стані війні, тож завдяки багатьом чинникам аграрна сфера переживає кризовий період. За таких обставин частина виробників приймає рішення працювати у «тіні». Разом з тим, спеціалісти з економічних стратегій одностайні: завдяки заходам системного й комплексного характеру з боку держави «чорний» експорт зерна можна, якщо не ліквідувати повністю, то приміром, достатньо швидко мінімізувати.

У цьому контексті є питання до податкової про адміністрування ПДВ: йдеться про проблеми з його відшкодуванням, про штучне блокування податкових накладних тощо. Фаховість, нетерпимість до корупції з боку податківців стали би ще більшим стимулом для доброчесного бізнесу, створили би умови для переходу на легальний рівень тих підприємців, хто працював у «тіні». Поки що таких умов недостатньо.

Надважливим заходом була би підтримка аграріїв саме у посівну. Об’єктивні причини відсутності коштів у держави, уряд міг би компенсувати більш активним залученням донорської допомоги від партнерів. Такої підтримки особливо чекають дрібні аграрії, які не в змозі конкурувати з великими холдингами. Урядовцям потрібно продовжувати працювати над новими експортними можливостями для України, розширенням шляхів експорту зерна, прибиранням бар’єрів та перешкод.

Окреме питання до якості роботи БЕБ, рівень ефективності якого, на думку переважної кількості профільних фахівців, видається дуже сумнівним. Україна потребує Бюро у вигляді якісної аналітичної служби, а не структури з кадровим забезпеченням, яке не витримує критики ні з боку суспільства, ні з боку професійної спільноти. Суспільна думка схиляється до того, що за масками-шоу, обшуками співробітників БЕБ у більшості випадків стоїть або некомпетентність, або зловживання повноваженнями, або корупційна складова. Часто густо у суспільних настроях переважає емоційність, але ж чи насправді реформування БЕБ відбулося?

Заступник генпрокурора Вербицький пояснює: «Під час нарад та тренінгів з різними правоохоронними органами завжди підкреслюємо, що обшуки – це винятковий захід, який повинен запроваджуватися тільки у випадку, якщо немає іншого способу отримати документи чи необхідну інформацію». «БЕБ покликаний займатися не тільки кримінальними провадженнями бізнесу, це орган, на який покладено завдання протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави», - підкреслює Вербицький. Утім, чи запрацювало Бюро ефективно згідно свого функціоналу?! Тож фахівці справедливо зауважують, що перезавантаження БЕБ на часі, разом з прозорим підходом до конкурсу на керівника Бюро і до процедури набору кандидатів.

У контексті «чорного» зерна не можна обійти системну й болючу для України проблему корумпованості митниці, яка ще й досі не розв’язана, хоча кожний новий уряд демонструє рішучість це реалізувати. На жаль, наміри не завжди дорівнюють реальним справам.

На законодавчому рівні ще маємо достатньо шпарин, якими користуються «чорні» експортери разом з недоброчесними чиновниками, що їх обслуговують. Потребують удосконалення питання ефективності й розподілу повноважень органів, що відповідають у державі за економічну безпеку. Рівень взаємодії таких органів повинен постійно підвищуватися. Відбувається ганебна деструктивна ситуація, за якої митники вказують на податкову та БЕБ, а Бюро в свою чергу вказує на митницю, і так по колу. Поки одні державні органи перекладають свою частку неефективності на інші, масштаби «чорного» експорту зерна не перестають зменшуватися. Це шкодить Україні всередині і не сприяє іміджу назовні. «От якби ці органи працювали своєчасно і згідно своїх функцій, то не було би проблем з таким об’ємом «чорних» схем», - зазначає заступник генпрокурора Вербицький.

Складно не погодитися з таким висновком, за яким, відверто кажучи, насправді стоїть серйозна проблема відсутності функціонування ефективного управління в державі, що потрібно й необхідно виправляти, не зважаючи на обставини війни. А може для українців це і є саме той шанс і обставини, коли проблему, підняту питанням «чорного» експорту зерна, конче потрібно приводити до ладу. Україна нарешті має усунути парадокс, коли відповідальні за економічну безпеку ніби й не порушують закон, але разом з тим, економічна безпека держави дуже страждає, український бюджет втрачає багатомільярдні кошти, які критично необхідні для виживання країни.

Щодо воєнних злочинів – ключового напрямку для Офісу генпрокурора (ОГП) правозахисники й громадськість висловлюються одностайно: за часів генпрокурорки Ірини Венедиктової цей важливий пласт роботи був провалений

Тоді не дивлячись на гучний піар, діяльність ОГП у напрямку збирання доказів воєнних злочинів російських військ, а також інших злочинів, які вчиняють негідники окупанти, виявилася, м’яко кажучи, не результативною.

По-перше, притягнення до відповідальності за злочин агресії та воєнні злочини рф, вчинені в Україні, є суспільно значущим для українців. По-друге, це важливо для всієї міжнародної спільноти. І по-третє, це дуже чутлива тема особисто для президента Володимира Зеленського, який є уособленням боротьби з путІним та російською навалою, що вторглася в Україну для її знищення. ОГП як законно встановлений орган, відповідальний за розслідування воєнних злочинів на території України, має основну роль у забезпеченні притягнення до відповідальності винних за їх скоєння. Тож ефективність ОГП у цій сфері принципова для України й керівництва держави. Ба більше, результати на цьому магістральному на сьогодні напрямку прокурорської роботи будуть визначальними щодо оцінки діяльності генпрокурора й інституції загалом.

Якісна реалізація конституційної координаційної ролі прокуратури - один з пріоритетних акцентів, на якому концентрується увага керівництва ОГП особливо в контексті належного повноцінного збору й документування воєнних злочинів. На початку 2024 року генпрокурор Андрій Костін повідомив, що українські правоохоронці розслідують 120 тисяч воєнних злочинів, 78 вироків же винесені національними судами, деякі російські злочинці засуджені особисто, а деякі заочно.

Заступник генпрокурора Ігор Мустеца

«Поза сумнівом головним завданням залишається організація належного досудового розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних зі збройною агресією рф», - нещодавно зазначив заступник генпрокурора Ігор Мустеца під час координаційної наради з керівним складом правоохоронних органів одного з регіонів країни.

Профільні громадські фахівці роз’яснюють, що масштаби вчинених воєнних злочинів після великого вторгнення росії на українську територію спричинили трансформацію системи розслідування та судового розгляду в Україні. Підсилилася роль прокуратури у розслідуванні таких злочинів, а виклики у цій сфері дали поштовх для нормативно-правових та інституційних змін. «Для кримінального переслідування за воєнні злочини Україна обрала внутрішню модель із застосуванням комплементарного принципу переслідування, що дозволяє максимально притягнути до відповідальності винних осіб засобами національних органів розслідування, прокуратури і суду», - акцентує громадський діяч.

У цьому контексті національне правосуддя постало перед чималими викликами, серед яких недоліки правової та інституційної систем, труднощі політичного характеру. На окремі виклики вже є відповіді, так, до прикладу, інституціоналізовано розслідування воєнних злочинів шляхом створення спеціальних підрозділів з розслідування воєнних злочинів у Національній поліції України, розподілено кримінальне провадження стосовно злочину агресії до НАБУ, визначено спеціалізацію слідчих СБУ та ДБР, посилено «Департамент війни ОГП», окремо визначено спеціалізацію окружних та обласних прокурорів щодо воєнних злочинів.

«На органи прокуратури покладено здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів, ведення статистики зареєстрованих воєнних злочинів та результатів їх досудового розслідування, розробка стандартів розслідування, представлення сторони обвинувачення у судовому процесі щодо воєнних злочинів, співпраця з міжнародними правоохоронними структурами, органами міжнародного правосуддя й іноземними державами в сфері документування та розслідування воєнних злочинів, контакти з неурядовими та громадськими організаціями, журналістами», - каже заступник генпрокурора Ігор Мустеца.

«Так, у роботі органів, що реалізують досудове розслідування воєнних злочинів, ще багато недосконалостей. На це впливає недостатній рівень фаховості правоохоронців саме щодо особливостей розслідування таких злочинів, тож через спеціальне навчання треба максимально підвищити кваліфікацію слідчих і прокурорів. Треба прибрати ще існуючі законодавчі перепони. На це потрібен час. Головна і об’єктивна проблема – величезні масштаби скоєння воєнних злочинів в Україні. Труднощами для розслідування є воєнні дії, окупація частини територій, брак ресурсів, досвіду, складні критерії, за якими визначається, чи був скоєний воєнний злочин. До того ж, ми свідомі, що повну картину цих злочинів ми зможемо отримати після звільнення всіх окупованих агресором українських земель», - додає Мустеца.

«Утім, ми маємо ще ефективніше здійснювати координаційну роботу серед органів досудового розслідування, аби це вплинуло на швидкий обмін інформацією, спрощення бюрократичних процедур, впровадження чіткого алгоритму розслідування міжнародних злочинів із детальним описом здійснення невідкладних слідчих заходів. Загалом, Україна як держава, має проводити зрозумілу політику щодо національної системи переслідування за міжнародні злочини з гарантуванням якісної роботи відповідальних за цю діяльність органів. Ми вже дуже просунулися на цьому шляху і будемо наполегливо продовжувати йти цим курсом, - впевнений заступник керівника ОГП.