Генеральний прокурор Андрій Костін у Києві провів зустріч зі Спецпредставницею Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфліктів Прамілою Паттен

Сексуальне насильство – свідома політика держави-агресора з метою зламати опір українців на окупованих територіях. Станом на сьогодні офіційно задокументовано 315 випадків сексуального насильства в умовах конфлікту (СНПК) та встановлено 49 осіб, причетних до цих злочинів.

В ході зустрічі обговорили розвиток спільних зусиль з протидії цим злочинам та підтримки потерпілих.

"Ми високо цінуємо внесок команди Офісу Спецпредставниці Паттен, а також усіх спеціалізованих проєктів ООН в розбудову комплексної системи підтримки тих, хто пережив воєнні злочини рф. Щиро вдячний за організацію навчання та надання стратегічних консультацій, які посилюють інституційну спроможність Офісу Генпрокурора документувати та розслідувати злочини СНПК", – зазначив Андрій Костін.

"Ми рішуче налаштовані й надалі поглиблювати наше партнерство заради відновлення справедливості та підтримки всіх, хто пережив варварські злочини агресора", – зауважив він.

Генеральний прокурор Андрій Костін взяв участь у Саміті перших леді та джентльменів. Вже вчетверте на запрошення Першої леді Олени Зеленської представники різних країн збираються для обговорення гуманітарних викликів

Серед іншого на Саміті йшлося про долю дітей, в чиє життя прийшла війна.

Російська агресія вбила щонайменше 575 українських дітей. Понад 19,5 тисяч – вивезені до рф. В Україні розслідуються 4 тисячі кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів проти дітей. 31 злочинця вже засуджено.

Офіс Генпрокурора тісно співпрацює з МКС, у тому числі у справах депортації. У взаємодії з Мін’юстом США, ФБР, Європолом і Євроюстом робиться все можливе для розшуку дітей і повернення їх додому.

Водночас змінюються принципи роботи в кримінальному провадженні. В основі — безпека, урахування потреб та інтересів дитини, підтримка психолога, спеціалізація прокурорів і слідчих. Проєкт правосуддя, дружнього до дитини, цьогоріч охоплює вже 12 регіонів.

"Виклики, пов’язані з війною, величезні. Ніхто не впорається з ними наодинці. Тому ми об’єднуємось – держава і суспільство, залучаємо допомогу наших друзів і міжнародних партнерів для захисту найдорожчого, що в нас є – дітей", – зазначив Генпрокурор.

Відкрив конференцію Президент України Володимир Зеленський. До присутніх звернулися Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, Міністр юстиції Хорватії Дамір Хабіян, Генеральний прокурор Англії та Вельсу Річард Хермер, Спецпредставниця Генсекретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфліктів Праміла Паттен, Президент Євроюсту Ладіслав Хамран. Онлайн виступили Європейський комісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс та Міністр юстиції і безпеки Королівства Нідерландів Девід ван Віл

«Напевно, не існує країни, де не чули б про те, що зробив окупант на нашій землі й проти наших людей. І має бути так, щоб у кожній країні знали, що за все це окупант відповідатиме. Бо справедливість не має кордонів. Її однаково варто цінувати всюди – Європа, Америка, Азія, Африка, Австралія», – наголосив Володимир Зеленський.

«Наша сьогоднішня подія присвячена забезпеченню відповідальності росії за масові та системні атаки на цивільну інфраструктуру України. Ми продовжимо об'єднувати зусилля всього світу для покарання агресора та досягнення справедливого миру», – зазначив Генеральний прокурор Андрій Костін під час відкриття.

Конференція покликана підвищити обізнаність світу про масштаби атак рф, їхній вплив на цивільне населення. Юристи та експерти високого рівня обговорюють прогрес, досягнутий національними слідчими органами та Офісом Генпрокурора, а також міжнародними організаціями, які документують, розслідують та переслідують ці злочини.

Російська армія систематично атакує цивільну інфраструктуру України, включно з життєво важливими об’єктами електро-, енерго- та водопостачання. Росія завдає значної шкоди системам охорони здоров’я, освіти та сільського господарства з метою створення непридатних умов для життя.

З лютого 2022 року задокументовано понад 137 тисяч воєнних злочинів, які росія вчинила в Україні. Внаслідок цих злочинів було зруйновано або пошкоджено понад 184 тисячі об’єктів цивільної інфраструктури.

У конференції беруть участь представники інституцій Європейського Союзу, Міжнародного кримінального суду, Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів, провідні експерти в галузі міжнародного права, Генеральні прокурори країн Європи, українські урядовці.

Генпрокурор Андрій Костін разом з Прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом та керівницею розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні, від Офісу прокурора МКС Брендою Дж. Голліс відвідали місця жахливих воєнних злочинів росії — дитячу лікарню «Охматдит» та катівні в Гостомелі

Два місяці тому країна-агресор прицільно вдарила крилатою ракетою по території найбільшої в Україні дитячої лікарні. А аеродром у Гостомелі на початку повномасштабного вторгнення став обʼєктом запеклих боїв проти російських окупантів, а згодом — місцем катувань українців.

Під час візиту в Охматдит делегація МКС оглянула територію лікарні та на власні очі побачила наслідки влучання ракети в один із лікувальних корпусів, а також пошкоджені від удару приміщення.

Андрій Костін назвав цей ракетний удар по цивільній інфраструктурі одним з найбільш цинічних та жорстоких, адже тоді у медзакладі перебували понад 600 дітей.

Генпрокурор Андрій Костін та заступник Голови СБУ Сергій Наумюк поінформували про потужний об’єм роботи у межах розслідування удару по Охматдиту. Зокрема, проведення ряду експертиз, допит потерпілих і свідків, встановлення типу ракети та траєкторії її польоту, аналіз відео безпосереднього удару, зафіксованого на камери відеоспостереження.

Прокурору МКС Каріму Хану показали фрагменти ракети, знайдені на місці удару. Вони характерні саме для Х-101. Ракети такого типу використовують для ураження наземних цілей із заздалегідь відомими координатами, що свідчить про те, що російські війська свідомо атакували дитячу лікарню.

Карім Хан поспілкувався з постраждалими від атаки росії, у тому числі працівниками лікарні.

На місці ворожого удару Андрій Костін повідомив про встановлення Офісом Генпрокурора спільно з СБУ одного з причетних до організації та вчинення цього воєнного злочину – російського командувача, який віддав наказ про запуск цієї ракети. Це призвело до загибелі двох цивільних людей та травмування ще 34, у тому числі дев’ятьох дітей.

Україна працює з міжнародними партнерами для того, щоб Монголія відчула наслідки невиконання ордеру Міжнародного кримінального суду на арешт російського правителя Володимира Путіна

Про це повідомив генпрокурор Андрій Костін на спільній з прокурором МКС Карімом Ханом пресконференції на подвірʼї дитячої лікарні «Охматдит».

«Не треба з цього робити трагедії, тому що є 124 країни-підписанти Римського статуту. І якщо одна з них не виконала зобовʼязання, то це не означає, що інші також не будуть виконувати зобовʼязання. Тому ми працюємо з міжнародними партнерами, щоб країна, яка вдалася до такого вчинку, відчула наслідки», – сказав він.

На думку генпрокурора, історія з Монголією є ще одним доказом, що Україна робить правильну роботу разом з МКС.

«Ви розумієте, до якого ступеня Путін намагається використати будь-які елементи політичного чи геополітичного впливу, фактично принизивши Монголію як країну, яка його приймала? Наскільки йому цей ордер на арешт і наше розслідування заважають? Тому ми говоримо про те, що це – також результат нашої роботи», – додав він.

Костін нагадав, що у Росії порушили справи відносно суддів і працівників МКС, що свідчить про те, що Україна і МКС роблять усе правильно.

Зі свого боку, прокурор МКС Карім Хан повідомив, що відповідно до процедури країни-підписанти Римського статуту повинні зібратися і вирішити, як відреагувати на невиконання Монголією ордеру на арешт російського правителя Володимира Путіна.

«Є 124 країни-підписанти Римського статуту. Дуже скоро їх стане 125 завдяки рішенню українського парламенту ратифікувати Римський статут. Кожна держава-підписант погодилася співпрацювати з судом і виконувати судові приписи. Є спеціальна процедура у Римському статуті, яка передбачає алгоритм дій, коли держава не співпрацює з МКС. Відповідно, це все коментується суддями. Надалі я коментувати не буду, але судді свідомі. Зазвичай, коли відбуваються такі випадки, то відбувається засідання усіх держав-членів і, відповідно, приймається рішення», – сказав він.

Хан наголосив, що це вперше після видачі ордеру на арешт Путіна він відвідав іноземну країну-підписанта Римського статуту. До цього міжнародні заходи високого рівня так званий президент РФ не відвідував, зауважив він. «Тому зрозуміло, що ордери на арешт вже працюють. Звісно, виконання норми співпраці з МКС не є ідеальним», – зазначив Хан.

За його словами, раніше був випадок невиконання ордеру МКС на арешт президента Судану Аль Башира.

Прокурор МКС наголосив, що правоохоронці і далі продовжують працювати, збирати докази у кримінальних справах, щоб ордери на арешт видавалися. Він порадив не розчаровуватися і не робити трагедії з того, що у Монголії не затримали Путіна.

«Результати будуть, але це не буде легко», – сказав Хан.

Очільник Кремля Володимир Путін 3 вересня зустрівся зі своїм монгольським колегою в Улан-Баторі. Це його перший візит до країни-члена Міжнародного кримінального суду після того, як той видав ордер на арешт російського диктатора минулого року. Це перший візит Путіна до країни, яка ратифікувала Римський статут і повинна була заарештувати російського лідера за ордером, виданим МКС у Гаазі у зв'язку з воєнними злочинами росіян в Україні.

У Монголії пояснили, що не заарештували Путіна, оскільки країна опинилася в ситуації енергетичної залежності, що ускладнює можливість арешту російського диктатора за ордером МКС.